- безголосий
- —————————————————————————————безголо́сийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безголосий — а, е. 1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний. 2) перен. Беззвучний, тихий; німий. 3) перен. Безсловесний … Український тлумачний словник
безголосний — а, е. Те саме, що безголосий 2) … Український тлумачний словник
безголосо — Присл. до безголосий 1), 2) … Український тлумачний словник
німий — 1) (який не говорить, позбавлений здатности говорити); безмовний, безсловесний, без язикий (в образно підсилювальній функції про людей і взагалі живі істоти); безголосий (який утратив голос) 2) див. тихий I, 2) … Словник синонімів української мови